Розкрита одна з таємниць Стоунхенджа

0
110

Загадку Стоунхенджа, який знаходиться в списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, не одне десятиліття намагаються розгадати багато вчених. Було багато версій про те, хто саме є творцем цієї мегалітичної споруди. Деякі приписували цю заслугу німцям і швейцарам, інші говорили про Мерліна, а є ті, хто вважав «авторами» Стоунхенджа древніх римлян. Існує теорія, що кам’яні брили — справа рук друїдів. Але і вона не вірна, адже це кам’яна споруда побудували задовго до появи на території Англії друїдів. За допомогою радіовуглецевого методу було встановлено, що перша фаза будівництва Стоунхенджа припадала на 3020-2910 роки до н.е. Після цього приблизно протягом 1300 років його добудовували.

Однією з таємниць споруди поблизу Солсбері є походження деяких каменів. Внутрішній і зовнішній кола були складені з каменів, добутих в різних місцях. Зовнішні транспортували з місця, яке знаходиться в 30 км від Солсбері. До останнього часу вважалося, що камені для створення внутрішніх кіл добували в горах Преселлі. Цю теорію висунув геолог Г. Томас. І довгий час саме цієї теорії дотримувалися багато вчених. Але в 2010-х роках камені піддалися аналізу, при якому використовувалися найсучасніші методи рентгенівської флуоресцентної спектрометрії. Виявилося, що ці камені були взяті зі скельних утворень гір Преселлі. Але тільки трохи північніше, ніж припускав учений. Таким чином теорія підтвердилася.

Але не одні лише камені доставлялися в Солсбері. Не секрет, що на території об’єкта були знайдені людські останки. Це дозволило припустити, що місце використовувалося як кладовища. І в певні роки так і було, але навряд чи цільове призначення Стоунхенджа було саме таким. За його периметру було знайдено 56 невеликих ям. Це відкриття було задокументовано ще в XVII столітті. Але тільки близько 100 років тому ці ями розкопали і виявили в них людські кістки, які були схильні до кремації. Всього за підрахунками вчених в цих ямах було поховано 25 чоловік.

І хоча вогонь знищив кістки, вчені не здалися і стали намагатися отримати інформацію з кісткового попелу. Силами співробітників Оксфордського університету і Школи археології вдалося встановити той факт, що вогонь при впливі на кісткову тканину «запечатує» в ній ізотопи стронцію. Проаналізувавши період напіврозпаду ізотопів, паралельно вивчивши ізотопний склад регіону і кісток померлих, вдалося встановити, чи були ці люди місцевими. З’ясувалося, що 10 з 25 осіб жили в іншому місці. І це місце також вдалося встановити — це західний Уельс. Те саме місце, звідки доставлялися камені для будівництва внутрішнього кола. Поки залишається неясно, яку роль ці люди зіграли в будівництві об’єкта, але, можливо, і ця загадка незабаром буде розгадана. Головною таємницею, як і раніше залишається мета будівництва Стоунхенджа. Теорії про те, що мегалітична споруда служила гробницею, кладовищем, обсерваторією все ще залишаються лише теоріями.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я