Чи можливо Україні повторити досвід Швеції?

0
256

За останній рік питання переробки та утилізації сміття досить гостро постало в Україні. Досвід інших країн демонструє, що можна заробляти на цьому гроші та не забруднювати навколишнє середовище.

Ще декілька років тому ніхто і не знав ні про важливість сортування, ні про спалювання, ні про утилізацію небезпечних відходів. Проте дана тенденція розвинулась дуже швидко та сьогодні потрапляє у топ-чати усіх новин.

Кожен українець щороку створює близько 330 кг сміття. За рік на полігони і неофіційні звалища вивозять по 11 млн тонн побутових відходів. Загальна площа звалищ становить 7% території країни, це завбільшки в Данію. Близько 95% всього сміття вивозять за межі населених пунктів і зберігають десятиліттями.

Станом на 2019 рік в Україні — майже 7 тисяч законних і близько 35 тисяч незаконних сміттєзвалищ. Ситуація постійно погіршується. Цієї проблеми можна було б уникнути, якби почали будувати сміттєпереробні заводи.

На сьогодні в Україні є 4 сміттєспалювальні заводи: у Києві, Дніпропетровську, Харкові та окупованому Севастополі. Але працює лише столичний завод «Енергія», який має дуже слабку потужність та навіть не може обслужити Києва.

У країні, згідно з інформацією Міністерства екології, працюють 22 сортувальних лінії. Там вибирають зі сміття те, що може йти на вторинну переробку: скло, пластикові пляшки, папір, картон, залізні банки та інше.

Упродовж тривалого часу інвестувати кошти для побудови сміттєпереробного заводу в Україні хотіли голландці, шведи, китайці, австрійці, поляки, українські підприємці і навіть місцева влада. Але починаючи з 2010 року побудувати вдалося всього один завод в Рівному. Та й той через пів року зупинив свою роботу через «дірку» в законі (в січні 2014 року).

Чому в Україні ще досі немає сміттєпереробного заводу?

Знайдімо відповідь на це запитання разом!

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я