З днем захисника України і святом Покрови Пресвятої Богородиці

0
203

Сьогодні, 14 жовтня, православні та греко-католики зустрічають християнське і народне свято Покрови Пресвятої Богородиці.

Це велике християнське свято було встановлене на Русі в кінці Х — на початку ХІ століття. За переказами, йому передувала подія, що відбулася в місті Константинополі у Влахернському храмі 14 жовтня (1 ст. ст.) 910 року, де зберігалася велика християнська реліквія — риза Богородиці.

Ішла війна, місто було оточене сарацинами і практично уже не могло оборонятися. Під час всенощної, що відправлялася у храмі, юродивий Андрій, якого знали як дуже побожну людину, побачив видіння. Над людьми, що молилися, з’явилася Богородиця разом із ангелами та святими. Вона покрила людей своїм омофором і молилася разом з ними. Юродивий сказав, що бачив Богоматір, яка плакала над людьми і молилася за мир. Віруючі повірили, що Богородиця опікується світом, пильнує людство, застерігає його жити у мирі та спокої. Візантійцям вдалося зняти облогу і перемогти сарацинів.

За народною традицією Покрова — це плеяда осінніх свят, що підводили підсумок господарському, хліборобському року. В народі говорили: «Пречиста мати (Успіння) засіває, а Покрова збирає», «На Покрови останній день збору плодів». Вважалося, що саме на Покрови починається перше «зазим’я». Домашню худобу годували «дожинковим» снопом, тобто останнім, і вже з Покрови на пасовище не виганяли. З цього дня її тримали у хлівах і переводили на зимове харчування, навіть якщо ще не було снігу.

Селяни спостерігали за природою, намагаючись спрогнозувати майбутнє. Існували такі прикмети: на Покрови вітер із півночі — зима буде холодною і з великими снігами; на Покрову до обіду осінь, після обіду зима; не покрила Покрова землю снігом, не покриє і Різдво.

Знана Покрова і як період весіль. В народній свідомості із святим омофором Богородиці асоціювався покров (фата, вельон), яким покривалася голова нареченої. В народі казали: «Свята мати, Покровонько, накрий мою голівоньку, хоч ганчіркою, аби не зосталася дівкою» або «Свята мати, Покровонько, завинь мою головоньку, чи у шматку, чи в онучу — най ся дівкою не мучу», «Прийде Покрова, дівці голову покриє», «Білий сніг землю вкриває, мене молоду заміж споряджає», «Покрівенько, Покрівенько, покрий мені голівоньку!», «Покрова всю землю листом покриває і мені голівоньку покриє».

Це був час для родинних відвідин, громадського свята, що відзначалося спільним застіллям. У с. Прибірськ Іванівського району Київської області (записано зі слів Тетяни Василівни Груць) до сьогодні зберігся звичай різати молодих півників і ходити до родини та сусідів на вечорниці чи, себто, посиденьки.

Відтоді і відзначається свято Покрови Божої Матері.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я