Людина народжується без ревнощів. Приблизно до 2-х років у дитини немає цього почуття, а після, коли починає формуватися особистість, тоді і з’являються ревнощі. Це природний процес еволюції. До 16 років немає жодних причин турбуватися з цього приводу. Однак почуття ревнощів у 20, 30 або 40 років — це хвороба і патологія.
Всього розрізняють 5 видів ревнощів: депресія, страх (розлучення, розставання, втрати), маніакальність, гіпертрофованість, параноїдальність. Всі ці види допоможе виявити психолог, якщо ви вчасно зверніться до нього зі своєю проблемою. Але є загальний спектр почуттів, які відчуває ревнива людина:
• заздрість (проявляється в моменти, коли комусь приділяють більше уваги, ніж вам);
• сумніви в собі (виникає у людей з низькою самооцінкою);
• егоїзм (хочеться, щоб світ зійшовся клином саме на вас, в пріоритеті тільки особиста вигода і власні зручності);
• страх (іноді це заважає покінчити з хворобливими відносинами; людина боїться самотності і невизначеності).
Набір цих емоцій і почуттів може привести до абьюзивних відносин, де винуватцем будете саме ви. Ревнощі — це не любов, а недовіра. Дуже часто ситуація виходить з-під контролю, і людину наздоганяють руйнівні емоції, які призводять до замкнутості і депресії.
Так як ревнощі — це дійсно хвороба і патологія, то необхідно припинити її а корені. На початковій стадії допоможе самоконтроль. Але якщо ситуація критична, а ви не відрізняєтеся терпінням і завзятістю, то не чекайте і звертайтеся негайно до фахівців. Також спокійно повідомте партнеру, що з вами відбувається: поділіться переживаннями, задайте питання, знайдіть підтримку. Скандалити не варто в будь-якому випадку, але акуратно висловити все, що накопичилося в голові, — необхідно.
Коли ви замикається в собі і ночами розглядаєте всі найгірші варіанти розвитку подій, то ніякої психічної стабільності бути не може. Рано чи пізно вас це доб’є і виллється в проблему, яку доведеться лікувати вже фахівцям.
