Поки світ намагається зрозуміти, куди котиться геополітика, двоє головних акторів великої сцени — Дональд Трамп та Володимир Путін — влаштували справжній телефонний марафон, який тривав понад півтори години. Судячи зі звітів, атмосфера була настільки «дружньою», що бракувало лише спільного фото з риболовлі. Почали «діди» з обміну люб’язностями: Путін втішав Трампа після замаху у Вашингтоні, демонструючи дивовижну турботу про безпеку американського колеги, та не забув передати вітання Меланії. Такий рівень галантності від господаря Кремля виглядає особливо специфічно на фоні його звичної риторики, але чого не зробиш заради старого доброго «діалогу».
Основну частину часу лідери присвятили Україні, де кожен грав свою звичну роль. Трамп, випромінюючи свій фірмовий месіанський оптимізм, запевнив, що мирна угода вже майже в кишені й буде досягнута «найближчим часом». Путін же, як досвідчений лектор, детально розписував «успіхи» своїх військ та скаржився на несправедливий баланс в обміні тілами загиблих. Обидва зійшлися на тому, що у всьому винна «непоступлива» українська влада та Європа, яка заважає їм нарешті домовитися. Слухаючи їхні синхронні оцінки, важко було позбутися враження, що сценарій цієї розмови писався в одному кабінеті.
Не обійшлося і без Близького Сходу, де Путін раптом приміряв білі крила «голуба миру», застерігаючи Трампа від наземних операцій в Ірані. Росія знову пропонує себе як головного посередника, обіцяючи помирити всіх — від Тегерана до Єрусалима. Трамп у відповідь похвалив російське «пасхальне перемир’я», що додало розмові ще більшого відтінку сюрреалізму. Поки ці два ветерани політичних інтриг домовляються про продовження контактів, світу залишається лише спостерігати, як вони намагаються перекроїти карту за допомогою телефону, ігноруючи реальність, що давно вийшла за межі їхніх кабінетів.
