Кременецька громада одяглася в жалобу: захищаючи незалежність України, загинув Юрій Тимошенко — людина, чиє життя було присвячене вихованню дітей та цифровій освіті. До початку повномасштабного вторгнення Юрій мав виключно мирну та шляхетну професію — він був багаторічним учителем інформатики у Кременецькому академічному ліцеї імені Уласа Самчука та працював із молоддю у Центрі дитячої творчості. Колеги згадують його як мудрого наставника, який знав тисячі складних алгоритмів, але головним кодом його життя завжди залишалася безмежна людяність.
Окрім педагогічної діяльності, Юрій був активним серцем волонтерського руху. З перших днів він приєднався до Червоного Хреста України, де допомагав облаштовувати простори для переселенців, налаштовував техніку та проводив заняття з психосоціальної підтримки для дітей. Він був з тих, хто не чекав на запрошення, а просто приходив і робив там, де це було потрібно. Проте найвищий прояв любові до Батьківщини Юрій продемонстрував, змінивши вчительську кафедру на зброю, аби особисто захистити своїх учнів та їхнє право на майбутнє.
Сьогодні педагогічний колектив, учні та волонтери висловлюють найглибші співчуття дружині загиблого — Аллі Грудницькій, яка також є волонтеркою, та всім рідним Героя. Юрій Тимошенко віддав найцінніше — власне життя, ставши для своїх вихованців вічним прикладом патріотизму, який не викладають за підручниками. Громада схиляє голови у невимовній скорботі, проводячи у вічність Людину з великої літери, чий внесок у перемогу та виховання майбутніх поколінь назавжди залишиться у серцях Кременця.
