Головною причиною нещодавніх обмежених ударів США по військових об’єктах в Ірані стало не лише збиття американського вертольота AH-64 Apache біля Ормузької протоки, а й зростаюче невдоволення Дональда Трампа. За інформацією видання Axios, Вашингтон обурив той факт, що Тегеран майже на два тижні затягнув із відповіддю на американські пропозиції щодо мирної угоди.
Американська атака мала чітко продуманий і обмежений характер — цілями стали виключно радари, системи ППО та центри управління безпілотниками, аби продемонструвати силу без людських жертв та не зірвати переговорний процес остаточно. Відомо, що наприкінці травня сторони були близькі до компромісу щодо відкриття Ормузької протоки, проте Трамп висунув дві додаткові умови: розбавлення запасів високозбагаченого урану протягом 60 днів усередині країни під контролем МАГАТЕ та відмову Ірану від зборів із цивільних суден у протоці. Очільник МЗС Ірану Аббас Арагчі взяв паузу для погодження умов із верховним лідером Моджтабою Хаменеї, але процес затягнувся через нове військове загострення між Іраном та Ізраїлем.
Попри здійснені авіаудари, дипломатичні контакти між країнами не припинилися. Представники США та Ірану продовжують окремі консультації через катарських посередників, і 10 червня делегація Катару прибула до Тегерана для відновлення активної фази перемовин. У Білому домі наголошують, що підписання угоди все ще можливе, проте адміністрація Трампа готова й надалі посилювати військово-політичний тиск, якщо іранська сторона затягуватиме з фінальним рішенням.
