Спеціалізовані прокуратури у сфері оборони Західного регіону спільно з оперативними службами викрили масштабну протиправну схему, пов’язану з маніпуляціями у військовому обліку. У ході розслідування правоохоронці задокументували майже 450 фактів фіктивної мобілізації на території Чернівецької, Тернопільської та Закарпатської областей. За даними слідства, посадовці територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки свідомо вносили неправдиві відомості до електронного реєстру «Оберіг», штучно завищуючи реальні показники виконання мобілізаційних завдань.
Для реалізації оборудки зловмисники використовували власний службовий доступ та персональні електронні ключі (КЕП) до системи «Оберіг». Усупереч реальному стану речей, до бази даних вносили інформацію про громадян, які фактично не призивалися на службу. Цинізм ситуації полягає в тому, що серед «мобілізованих» у такий спосіб фігурували чинні військовослужбовці, особи, які перебувають у російському полоні, і навіть один померлий захисник.
Найбільш резонансні епізоди зафіксовано в усіх трьох регіонах:
- Чернівецька область: 35-річний колишній керівник районного ТЦК та СП протягом січня–березня 2026 року незаконно провів через систему 99 фейкових мобілізацій, використовуючи зокрема вигадані анкетні дані.
- Тернопільська область: 39-річний ексначальник районного центру комплектування у березні 2026 року аналогічним способом оформив 18 фіктивних військових.
- Закарпатська область: зафіксовано наймасштабнішу схему, організовану 36-річним заступником начальника районного ТЦК. Він залучив до угруповання інших керівників та операторів центру, які створили механізм повторного проходження військово-лікарської комісії та «призову» вже мобілізованих громадян. У такий спосіб туди внесли дані про 329 фіктивних мобілізацій.
Наразі слідчі оголосили підозри колишнім керівникам районних ТЦК у Чернівецькій та Тернопільській областях, а також сімом учасникам організованої злочинної групи на Закарпаття. Дії фігурантів кваліфіковано за низкою статей Кримінального кодексу України, зокрема за несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем (ч. 1, ч. 3 ст. 362), службове підроблення (ч. 1 ст. 366) та участь у злочинній організації залежно від ролі кожного.
Згідно зі статтею 62 Конституції України, будь-яка особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено в законному порядку обвинувальним вироком суду.
