В Україні спостерігається тривожна тенденція до сезонного зростання захворюваності на лептоспіроз — важку інфекційну недугу бактеріального походження, яка уражає дрібні кровоносні судини (капіляри), печінку, нирки та м’язові тканини. Статистика медиків свідчить про те, що у понад 70% випадків госпіталізації хвороба протікає у вкрай важкій формі, вимагаючи негайного реанімаційного втручання, а показник летальності сягає майже 20%.
Як зазначають фахівці, пік захворюваності традиційно припадає на другу половину літа та першу половину осені. Регіонами з найбільшою кількістю хворих у попередні періоди стали Чернігівська та Тернопільська області. Головним природним резервуаром небезпечних бактерій роду Leptospira є синантропні гризуни, зокрема сірі щури та польові миші, а також інфікована худоба й собаки. Передається інфекція через мікропорізи та садна на шкірі, слизові оболонки під час купання в диких водоймах, риболовлі, догляду за хворими тваринами або споживання зараженої води й харчів. Важливо пам’ятати, що від людини до людини лептоспіроз не передається, за винятком вродженої інфекції.
Клінічна картина недуги часто маскується під інші інфекції, проте має специфічні прояви. У 90% випадків усе починається з неспецифічних симптомів — підвищеної температури та кон’юнктивіту. Проте згодом з’являються характерні ознаки: інтенсивний біль у м’язах, особливо в литках, що посилюється під час пальпації, та геморагічний синдром. Захворювання має дві клінічні форми:
- Жовтянична форма: інкубаційний період триває від одного до двох тижнів, після чого різко піднімається температура до 40°C, з’являються сильні болі в м’язах, збільшується печінка, а шкіра та очі набувають жовтого кольору.
- Безжовтянична форма: інкубаційний період становить від двох до десяти днів, супроводжується гарячкою, слабкістю, синдромом порушення згортання крові, менінгеальними проявами та збільшенням печінки.
Серед можливих серйозних ускладнень недуги фіксують ниркову та печінкову недостатність, міокардит, перикардит, легеневі кровотечі, менінгіт та енцефаліт. Через схожість із грипом чи гепатитом B діагностика вимагає лабораторних досліджень — аналізів крові та сечі, виявлення антитіл, посіву або ПЛР-тестів.
Щоб уникнути інфікування, медики закликають уникати купання у потенційно заражених водоймах, захищати житло та джерела водопостачання від гризунів, пити виключно кип’ячену воду, ретельно готувати їжу, а під час роботи з тваринами чи на природі — використовувати захисний одяг і дотримуватися правил гігієни. Особливу увагу варто звертати представникам груп підвищеного ризику: тваринникам, меліораторам, працівникам м’ясокомбінатів, робітникам очисних споруд, мисливцям і рибалкам.
