Збаразький районний суд виніс остаточний вирок у справі 25-річної місцевої мешканки, яка протягом тривалого часу вчиняла систематичне домашнє насильство щодо власної сестри. Незважаючи на наявність попередніх судимостей та чинних адміністративних стягнень, жінка ігнорувала будь-які спроби правоохоронних органів її перевиховати, що призвело до реального терміну ув’язнення.
Протягом 2025 року правоохоронці зафіксували низку епізодів знущань: від регулярних погроз та нецензурної лайки до фізичного насильства, зокрема завдання ударів в обличчя та руки. Попри дію термінових заборонних приписів, зловмисниця продовжувала тиск на родичку. Ситуація ускладнювалася повною відмовою підсудної виконувати умови попереднього вироку: вона сім разів ігнорувала візити до органу пробації, не проходила обов’язкову корекційну програму для кривдників, а згодом незаконно перетнула державний кордон, виїхавши до Польщі.
Під час розгляду справи суд опинився перед складною юридичною дилемою. Застосування покарання у вигляді обмеження волі було неможливим через наявність у жінки малолітньої дитини, а повторне призначення пробаційного нагляду — недоцільним через систематичне ухилення від нього. Як наслідок, суд ухвалив єдине законне рішення — реальне позбавлення волі.
Вердикт суду:
- Обвинувачення: домашнє насильство (ст. 126-1 КК України), ухилення від пробації (ч. 3 ст. 389 КК України) та невиконання корекційних програм (ст. 390-1 КК України).
- Покарання: 1 рік і 10 днів позбавлення волі.
Цей вирок слугує нагадуванням, що ігнорування судових рішень та проявів домашньої агресії не залишаються безкарними. Незважаючи на визнання вини та пояснення підсудної про небажання виконувати законні обов’язки, суд обрав міру покарання, яка унеможливлює подальші порушення прав сестри та забезпечує виконання закону.
