Російська Федерація офіційно заявила про «непохитну солідарність» із Кубою на тлі різкого загострення відносин між Гаваною та Вашингтоном. Приводом для заяви стали висловлювання президента США Дональда Трампа від 16 березня 2026 року, у яких він зазначив, що розраховує на «честь взяти Кубу під контроль» та вважає, що може робити з острівною державою «все, що забажає». У Кремлі ці слова назвали формою неприпустимого тиску та втручанням у внутрішні справи суверенної країни.
Наразі Куба перебуває у стані глибокої енергетичної кризи, яку спричинила запроваджена США нафтова блокада. Після січневих подій у Венесуелі та усунення Ніколаса Мадуро, Вашингтон перекрив постачання венесуельської нафти на острів і погрожує 100-відсотковими митами будь-якій країні, яка спробує доставити паливо до Гавани. Це призвело до повного колапсу енергосистеми Куби та тривалих блекаутів, що, за словами речника Кремля Дмитра Пєскова, створює масштабні гуманітарні проблеми, які Москва готова допомагати вирішувати.
Російська сторона підкреслила, що підтримує постійний контакт із урядом Мігеля Діас-Канеля і розглядає варіанти надання фінансової та гуманітарної допомоги, зокрема у вигляді поставок енергоносіїв. Водночас ситуація залишається критичною, оскільки через загрозу американських санкцій навіть традиційні партнери Куби, такі як Мексика, змушені були призупинити експорт нафти. У Вашингтоні ж продовжують розглядати Кубу як наступну ціль після зміни режимів у Венесуелі та військових дій проти Ірану.
Міжнародні оглядачі зазначають, що нинішнє протистояння є найбільш серйозним з часів Карибської кризи 1962 року. Поки Росія обіцяє «всю необхідну підтримку», США посилюють стратегію максимального тиску, очікуючи на внутрішній колапс кубинської системи. Наразі тривають закриті консультації між Гаваною та Вашингтоном, проте агресивна риторика Білого дому та активне залучення Москви роблять перспективу мирного врегулювання енергетичного конфлікту малоймовірною найближчим часом.
