Китайська валюта стрімко посилює свої позиції у міжнародних розрахунках, стаючи головним притулком для країн, що опинилися під санкційним тиском Заходу. У березні обсяг транзакцій через систему CIPS зріс на 50% порівняно з попереднім місяцем, сягнувши 1,46 трильйона юанів — це втричі більше за показники 2021 року. Рекордні темпи зростання зафіксовані й у квітні, коли система встановила новий максимум за кількістю одноденних операцій.
Особливу роль у цьому процесі відіграє Іран, який після ударів з боку США та Ізраїлю частково перекрив Ормузьку протоку та запровадив плату за прохід суден у юанях і криптовалюті. Аналогічна ситуація спостерігається в Росії, де після відключення від SWIFT розрахунки з Китаєм майже повністю перейшли на рублі та юані. На Близькому Сході тренд підтримує Саудівська Аравія, яка вже здійснює до 41% нафтових угод у китайській валюті.
Попри вражаючу динаміку, юань наразі займає лише 3% світового ринку розрахунків, значно поступаючись долару з його 51%. Проте економісти прогнозують прискорення процесу дедоларизації та інтернаціоналізації юаня. Створення альтернативної фінансової інфраструктури дозволяє країнам-вигнанцям обходити західні обмеження, що поступово трансформує глобальну економічну карту.
