Тернопіль сьогодні стоїть перед різким підвищенням тарифу на воду — до 98,5 грн за кубометр. Це майже утричі більше за чинну вартість і формує нову фінансову реальність для мешканців міста. У КП «Тернопільводоканал» це пояснюють зростанням витрат на електроенергію та матеріали, однак сама структура тарифу відображає набагато глибші процеси, які формувалися протягом багатьох років управління міською інфраструктурою та рішеннями щодо стратегічних об’єктів водопостачання.
Йдеться не лише про поточну економічну ситуацію, а про наслідки управлінських рішень, які впливали на стратегічні об’єкти міста, їх правовий статус та подальше використання територій, що мали значення для резервної системи водопостачання Тернополя.
Як з легкої руки ексмера Заставного Тернопіль втратив резервну станцію водопостачання
У 2007 році в Тернополі було ухвалене рішення, яке згодом фактично визначило долю одного з елементів резервної системи водопостачання міста. Тодішній міський голова Роман Заставний підписав документ, яким було погоджено відчуження об’єкта, що використовувався в системі резервного водопостачання, у межах природно-заповідної території «Загребелля» за адресою Чумацька, 2. Об’єкт розташований у межах природно-заповідної території та мав стратегічне значення для водопостачання міста, зокрема для мікрорайонів «Дружба», «Кутківці» та «Пронятин».
Формально йшлося про майно, яке нібито не використовувалося у виробничому процесі. Однак фактично цей об’єкт був частиною інфраструктури, яка забезпечувала місто альтернативними можливостями водопостачання у випадку аварій або перебоїв основної системи.
Вже 26 червня 2007 року комунальне підприємство «Тернопільводоканал» в особі керівника Володимира Кузьми, який і досі на своїй посаді, уклало договір купівлі-продажу цього майна. Об’єкт було реалізовано приблизно за 300 тисяч гривень — сума, яка сьогодні виглядає символічною на фоні його інфраструктурного значення.
Саме з цього моменту елемент резервної системи водопостачання фактично вибув із прямого управління міста, а подальші рішення щодо земельної ділянки та використання території визначили зовсім іншу траєкторію розвитку цієї локації.
Така ласа земельна ділянка і багаторічні наслідки для бюджету
Після відчуження об’єкта міська рада уклала договір оренди земельної ділянки площею 0,8226 га з ТОВ «Інеском». За інформацією міської ради, орендна плата фактично почала надходити до бюджету лише з 2018 року — після зміни власників товариства. До цього моменту протягом приблизно десяти років бюджет міста не отримував жодних орендних надходжень, попри законодавчу вимогу платного користування землею.
Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України, оренда земельної ділянки є платною. За розрахунками, сума недоотриманих коштів за цей період становить близько 2 341 680 грн, без урахування можливих штрафних санкцій. Це кошти, які могли бути спрямовані на розвиток або модернізацію комунальної інфраструктури міста, зокрема водної системи.
Стратегічний об’єкт водоканалу став елітним ЖК
У 2007 році навколо об’єкта на вул. Чумацька, 2 відбувалася серія операцій між пов’язаними структурами, які в результаті призвели до переходу нерухомості та земельних прав у комерційне використання.
З часом функціональне призначення території було змінене, а інфраструктурний об’єкт втратив своє первинне значення для міської системи водопостачання, перетворившись на просто ласий шматок землі.
Символічним виглядає й те, як сьогодні змінилася сама територія колишнього об’єкта водоканалу. На місці, де розташовувався елемент резервної системи водопостачання, нині зведено «елітний» житловий комплекс «Панорама». Забудовником виступила компанія «Креатор-Буд», власником якої є бізнес-партнер нинішнього міського голови Тернополя Сергія Надала — Ігор Гуда. Таким чином територія, що мала критичне значення для міста, була перетворена в комерційну забудову.
Як це впливає на сучасний тариф
Запропонований тариф у 98,5 грн за кубометр формується не лише через зростання вартості електроенергії та матеріалів, а й через структурні наслідки управлінських рішень попередніх років. Серед них — втрата частини стратегічної інфраструктури, фрагментація управління комунальними активами та недоотримання бюджетних коштів у попередні роки.
У результаті система водопостачання працює в умовах обмежених резервів та зниженої гнучкості, що автоматично підсилює залежність від основних магістральних джерел подачі води. Після втрати частини локальних резервних потужностей ця залежність стала ще більш відчутною — зокрема від Івачівського водозабірного майданчика, який забезпечує подачу води на значні відстані до основних споживчих районів міста, включно з Кутківцями, Пронятином, масивом «Дружба» та частиною центральної забудови.
Такий режим роботи системи означає зростання навантаження на насосні станції та збільшення енергоспоживання під час транспортування й підтримання стабільного тиску в мережі. Усі ці витрати є складовою тарифної моделі і в підсумку розподіляються на кінцевого споживача.
У сучасних умовах ця історія набуває зовсім іншого значення. Під час війни, коли після кожного обстрілу тернополяни стикаються з перебоями електропостачання, падінням тиску або повним зникненням води, наявність резервних систем водопостачання перестає бути технічним питанням і стає елементом базової стійкості міста. Саме такі об’єкти дозволяли б швидше стабілізувати подачу води у випадку аварій чи пошкоджень критичної інфраструктури та зменшувати залежність від одного вузла системи.
У цьому контексті втрата або виведення з прямого управління резервних потужностей виглядає не як окреме управлінське рішення минулих років, а як структурний фактор, наслідки якого місто відчуває сьогодні.
Порівняння тарифів
Для порівняння, у містах, де не було своїх «Заставних» та «Кузьмів», вартість води суттєво нижча. Це не про різницю в “ресурсах”, а про інший рівень управлінських рішень і збереження інфраструктури в межах публічного контролю:
- Вінниця — 25,62 грн/м³
- Хмельницький — 27,39 грн/м³
- Київ — 30,38 грн/м³
- Дніпро — 31,36 грн/м³
Чиновницькі кишені проти безпеки міста: хто заплатить за розбазарені об’єкти?
У підсумку, тернополяни опинилися в заручниках ситуації, коли за корумповані рішення чиновників доводиться платити з власної кишені. Втрата резервної станції на Чумацькій — це не просто невдалий комерційний компроміс, а прямий удар по безпеці міста. В умовах повномасштабної війни, постійних обстрілів та загрози блекаутів цей стратегічний об’єкт міг би стати критично важливим альтернативним джерелом постачання води для тисяч мешканців, допомагаючи місту вистояти в кризові моменти.
Замість цього Тернопіль отримав елітну забудову, а фігуранти тієї схеми — колишній мер Роман Заставний та незмінний керівник КП «Тернопільводоканал» Володимир Кузьма, який чомусь досі залишається на своїй посаді, — уникли реальної відповідальності. Поки посадовці роками розбазарювали майно громади та позбавляли місто критичної інфраструктури, рядових тернополян змушують платити абсурдні 100 гривень за кубічний метр води, перекладаючи на них фінансовий тягар власної професійної непридатності та зловживань.


