Донедавна заєць-біляк вважався видом, що практично зник із території України або лише зрідка потрапляє до нас із сусідніх країн. Проте останні спостереження екологів підтверджують: цей червонокнижний звір знову оселився у північних районах Чернігівської, Сумської та Житомирської областей.
Головна особливість біляка — його здатність до сезонного маскування. Взимку його хутро стає повністю білим, за винятком чорних кінчиків вух, що робить тварину непомітною на снігу. Додатковим захистом слугують снігові тунелі, де заєць перечікує морози та ховається від хижаків до настання сутінків. Навесні ж, залежно від температури та тривалості світлового дня, забарвлення змінюється на захисне коричнево-руде.
Окрім камуфляжу, виживати біляку допомагають швидкість та природна хитрість. Тварина здатна розганятися до 60 км/год, а під час втечі робить характерні стрибки вбік, щоб заплутати слід. Попри свою вразливість, цей вид залишається важливим елементом екосистеми Полісся. Наразі заєць-біляк має статус «вразливого» виду в Червоній книзі України та перебуває під охороною Бернської конвенції.
