Сполучені Штати не припиняють переговорів щодо потенційного налагодження виробництва в Україні сучасних американських зенітних ракет-перехоплювачів Patriot PAC-3. Як повідомляє авторитетне міжнародне агентство Reuters із посиланням на чотири поінформовані джерела, консультації тривають на тлі суперечливих сигналів від американського керівництва.
Гострота питання зумовлена критичною ситуацією в українському небі. Президент Володимир Зеленський нещодавно наголосив, що наявні запаси дефіцитних перехоплювачів фактично вичерпалися, через що під час однієї з останніх масштабних атак ворога вдалося збити лише одиниці випущених балістичних ракет. Оскільки системи Patriot залишаються одним із небагатьох ефективних щитів проти балістики, українська сторона наполягає на передачі технологій або створенні спільних виробничих ланцюжків.
Наразі дипломати та оборонні експерти обговорюють кілька можливих моделей співпраці. Серед них — виготовлення окремих компонентів на українських підприємствах із подальшим фінальним складанням у Німеччині, приєднання України до масштабних євро-американських програм або участь у створенні новітньої та дешевшої модифікації ракети PAC-3 Adapted Capability Effector (ACE), розробкою якої займається компанія Lockheed Martin.
Ситуація навколо проєкту ускладнилася після зміни риторики президента США Дональда Трампа. Якщо під час зустрічі з українським лідером в Анкарі минулого місяця він демонстрував готовність надати відповідну ліцензію, то пізніше у Білому домі заявив про необхідність бути «дуже обережними» з поширенням чутливих технологій. Попри це, переговорний процес не зупинився. Ключову роль у просуванні ініціативи зараз відіграє посол США при НАТО Меттью Вітакер, який нещодавно відвідав Київ для зустрічей із посадовцями. Крім того, після коливань у Вашингтоні президент Зеленський провів телефонну розмову з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, який запевнив у силі попередніх домовленостей.
Водночас фахівці закликають тверезо оцінювати часові рамки. Навіть за умови оперативного підписання всіх необхідних ліцензійних угод, розгортання виробництва вимагає часу: за оцінками джерел Reuters, перші результати можуть з’явитися не раніше ніж за рік, а повноцінний запуск нових ліній зазвичай триває від трьох до семи років.
