За останні п’ять років країни Європи продемонстрували безпрецедентне зростання військових апетитів, збільшивши імпорт озброєнь більш ніж утричі. Згідно з даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI) за період 2021–2025 років, європейський регіон став найбільшим світовим майданчиком із закупівель, поглинувши 33% глобальних постачань. При цьому левова частка техніки (48%) надходить із США, що дозволило американському експорту до Європи зрости на 217%, тоді як частка росії на світовому ринку зброї обвалилася на 64%, склавши лише 6,8%.
Попри активні закупівлі, голова німецького оборонного гіганта Rheinmetall Армін Паппергер попереджає про критичний дефіцит боєприпасів у Європі. В інтерв’ю Neue Zürcher Zeitung він зазначив, що у разі повномасштабного конфлікту наявні запаси вичерпаються за лічені дні. Для подолання цієї кризи концерн Rheinmetall планує масштабне розширення виробництва: до 2030 року випуск артилерійських снарядів має зрости з поточних 70 тисяч до 1,5 мільйона одиниць на рік. Портфель замовлень компанії вже наближається до 70 млрд євро і має потенціал до подвоєння протягом року.
Паралельно з нарощуванням традиційних потужностей, Європа активно переглядає свою оборонну стратегію, орієнтуючись на інновації та штучний інтелект. Важливу роль у цьому відіграє український досвід. У рамках ініціативи Build With Ukraine («Будуємо разом з Україною») європейські країни отримують доступ до перевірених у боях технологій. Прикладом такої співпраці став відкритий під Мюнхеном завод із виробництва дронів «Лінза» — спільне підприємство німецької Quantum Systems та української Frontline Robotics, де близько 80% співробітників складають українські фахівці.
Уряд Німеччини та інші країни ЄС наразі прагнуть переорієнтувати оборонне замовлення з традиційної бронетехніки на підтримку стартапів у сфері безпілотників та ШІ. Це дозволить не лише захистити війська від новітніх загроз, таких як дрони та ракети, а й зменшити залежність від заокеанських поставок. Аналогічні сп
