Центр Тернополя поступово перетворюється на зону обмеженого доступу, де заклади громадського харчування розростаються по тротуарах і проїжджих частинах, наче метастази. Це не лише створює фізичні перешкоди для пішоходів і водіїв, а й провокує гострі дискусії щодо законності такого «захоплення» міського простору. Поки прибудови дрібних підприємців демонтрвують за лічені години, бізнес зі зв’язками роками ігнорує приписи поліції та рішення судів.
Вибірковість демонтажу: немає зв’язків, немає тераси
Нещодавній демонтаж невеликої прибудови до піцерії на вулиці Кульчицької, здійснений за рішенням виконавчого комітету, став показовим актом: влада може наводити лад швидко, коли хоче. Проте за кількасот метрів звідти, на бульварі Шевченка, 23, ситуація кардинально інша. Тут уже багато років височіють скандальні літні майданчики родини Заставних. Тераси планомірно експансують на муніципальну землю, створюючи враження, що історичне серце міста потроху переходить у приватну власність однієї сім’ї.
Найцинічніше в цій історії те, що черговий заклад родини — «Пасаж Адлера», — відкрито маркує вуличні меблі написом «Лише для гостей закладу». Хоча відкриті лавки та столики розміщені на загальноміському тротуарі, тернополянам фактично заблокували доступ до відпочинку в тіні лип. Громадський простір, який мав би належати кожному мешканцю, перетворився на закриту комерційну зону, де право на перепочинок купується із бургером чи наливкою.
Судова хроніка: системне порушення як бізнес-модель
Аналіз судових справ (зокрема справи № 607/1680/20) виявляє вражаючу закономірність: родина підприємців використовує прогалини в системі та мізерні штрафи для продовження роботи терас. Юридична база конфлікту виглядає наступним чином:
- Ігнорування «червоних ліній»: Згідно з п. 32.1 ПДР та ст. 37 Закону України «Про автомобільні дороги», будь-яке розміщення споруд у межах «червоних ліній» вулиць (зокрема тротуарів та проїжджих частин) потребує обов’язкового погодження з Національною поліцією. Судом встановлено, що таке погодження для ТОВ «Україна ресторан» закінчилося ще у жовтні 2016 року.
- Стаття 188-28 КУпАП: Поліція неодноразово (зокрема 22.10.2019 та 06.04.2021) виносила вимоги про демонтаж терас, оскільки вони створюють перешкоди для дорожнього руху. Замість виконання законних вимог, керівництво закладу обирає шлях затягування процесів в апеляціях.
- Ціна порушення: Постанови суду від 17.02.2020 та 03.08.2021 зафіксували вину директорки закладу. Проте штрафи у розмірі 340 або 850 гривень виглядають знущанням, адже прибуток від експлуатації захопленого тротуару за один вечір у рази перевищує ці санкції.
Від захоплення тротуарів до пошкодження екосистеми
У 2025 році апетити бізнесу вийшли за межі тротуарів та проїжджої частини. Під виглядом «перенесення електромереж» на бульварі Шевченка розпочалися самовільні земляні роботи. Як з’ясувала Державна екологічна інспекція, замість комунального благоустрою відбувався акт вандалізму в інтересах ресторану «Файне місто».
Результатом стало пошкодження кореневих систем 7 дерев та знищення 133 кв. м газону. Міська рада була змушена офіційно відхрещуватися від цих робіт, вимагаючи спростувань у ЗМІ, аби не нести відповідальність за дії приватних землекопів, які без технагляду нівечили центральну алею міста.
Сьогодні на бульварі Шевченка можна спостерігати абсурдну картину: дерев’яна тераса «Файного міста» буквально «з’їла» частину проїжджої частини, а пішохідна зона під «Пасажем Адлера» перетворилася на приватну зону відпочинку.
Ситуація навколо об’єктів родини Заставних є яскравим прикладом того, як формальні погодження та короткострокові сервітути використовуються для встановлення безстрокового контролю над міською землею.
Замість післямови
Ситуація в центрі Тернополя — це не просто суперечка за кілька квадратних метрів асфальту, а іспит на те, чи є ми містом рівних можливостей, чи феодальним наділом. Там, де право на перепочинок у серці громади купується разом із бургером, поняття “громадський простір” стає лише зручною декорацією для приватного збагачення однієї сім’ї.
Показові демонтажі дрібних прибудов на фоні недоторканних терас лише підкреслюють вибірковість правосуддя. Доки закони будуть ігноруватися заради бізнес-інтересів однієї родини, тернополяни почуватимуться чужаками на рідних вулицях у власному місті, де навіть лавка під липою має свій цінник.
