Історія 27-річного офіцера розвідки Івана Кухаря з міста Бар, що на Вінниччині, оголила одну з найболючіших і найгучніших проблем сьогодення — фінансові конфлікти всередині родин військовополонених. Начальник розвідки батальйону 56-ї окремої мотопіхотної бригади пройшов через майже три роки важкого російського полону, тортур та ізоляції. Проте після довгоочікуваного звільнення у травні 2025 року на захисника чекав новий, судовий фронт, де його опонентом стала власна матір, яка розпорядилася багатомільйонними виплатами сина на власний розсуд.
Поки військовий перебував у неволі, його матері, вчительці музики Нінель Кащенко, держава законно виплачувала грошове забезпечення військовополоненого. Загальна сума нарахувань за понад два роки склала більше 4 мільйонів гривень. Отримуючи щомісячно по 120–130 тисяч гривень, жінка разом із новою родиною інвестувала ці кошти у купівлю трьох квартир в обласному центрі. Проте, як стверджує офіцер, нерухомість була оформлена на матір та третіх осіб, а самого бійця після реабілітації виставили за двері, заселивши в одну з квартир сторонніх орендарів.
Сам Іван Кухар наразі змушений орендувати житло у Львові, де працює в оборонній сфері, та намагається повернути зароблені кров’ю гроші через правоохоронні органи та суд. Його матір, яка перебуває у декретній відпустці, звинувачення відкидає і пояснює позицію сина його «емоційним станом після полону». За словами волонтерів, цей випадок не є поодиноким — звільнені бійці навіть створили закриту спільноту «Пограбовані своїми». Юристи підтверджують, що подібні цивільні позови щодо повернення коштів родичами стають дедалі масовішими, а аналогічні судові прецеденти вже мають місце в інших регіонах України.
