Світовий енергетичний ринок опинився на порозі найглибшої кризи в історії через різке скорочення трафіку в Ормузькій протоці. За даними Bloomberg та MarineTraffic, з 1 по 23 березня 2026 року через цю стратегічну артерію пройшло лише 144 судна, хоча до початку бойових дій цей показник був денною нормою. Така логістична блокада спровокувала стрімке зростання цін на нафту, змусивши уряди європейських країн терміново впроваджувати безпрецедентні антикризові заходи для захисту економіки та населення.
Кожна країна ЄС обрала власну стратегію боротьби з енергетичною нестабільністю. Німеччина зосередилася на жорсткому регулюванні роздрібних цін, дозволивши змінювати цінники на заправках лише раз на добу. Італія та Іспанія пішли шляхом податкових пільг: Мадрид погодив пакет підтримки на 5 млрд євро зі зниженням ПДВ на енергоносії до 10%, а Рим створив механізм прямої прив’язки цін на АЗС до вартості нафти для боротьби зі спекуляціями. Греція, своєю чергою, на три місяці обмежила рентабельність продажу палива та продуктів першої потреби.
Ситуація залишається критичною, оскільки Міжнародне енергетичне агентство вже закликало до радикальної економії. Серед рекомендацій — масовий перехід на віддалену роботу та запровадження лімітів швидкості на дорогах для зменшення споживання пального. У Великій Британії та Франції уряди фокусуються на адресній допомозі найбільш вразливим верствам населення та стратегічним галузям, таким як рибальство та транспорт, уникаючи загального зниження податків через високий рівень державного боргу. Прогнози аналітиків вказують на тривалий період високої волатильності на енергоринку.
