Спроби адміністрації Дональда Трампа знайти швидке рішення для припинення війни в Україні переросли у масштабний дипломатичний скандал. Сполучені Штати пішли на безпрецедентний крок — видали тимчасову генеральну ліцензію до квітня 2027 року, дозволивши Росії експортувати на світовий ринок понад 2,25 млн барелів дизельного пального.
Під час закритих переговорів у Маямі 9–10 жовтня 2026 року спецпосланці США Стів Віткофф та Джаред Кушнер пояснили українській та європейським делегаціям, що відновлення нафтових доходів РФ має «пом’якшити» позицію Кремля та розблокувати мирний процес. Одночасно у Вашингтоні розраховували збити ціни на пальне всередині Сполучених Штатів.
Для української сторони такі сепаратні домовленості стали повною несподіванкою та викликали різке обурення. Президент Володимир Зеленський публічно назвав «дизельну ліцензію» прямим «подарунком Путіну» та «інвестицією у війну», яка принесе Росії мільярди доларів на фінансування бойових дій і повністю нівелює роки санкційного тиску.
Переговори викрили й глибокий розкол щодо воєнної тактики. Американські перемовники звинуватили Україну у провокуванні глобальної паливної кризи через удари безпілотників по російських НПЗ і, за даними ЗМІ, навіть погрожували обмежити постачання зброї та розвідданих. У відповідь Київ відмовився від односторонніх поступок, наголосивши, що «енергетичне перемир’я» можливе лише за умови припинення російських атак на українську енергосистему.
Попри розрахунки Білого дому, ставка на економічні поступки не спрацювала: у Кремлі заявили, що Путін відкидає ідею швидкого перемир’я на поточних умовах. Отримавши послаблення санкцій, Москва лише посилила вимоги, а через відсутність прогресу американські посланці були змушені скасувати свій анонсований візит до столиці РФ.
